Galatians 4

Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса! 1Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягну́лися! 2Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, — бо всі ви один у Христі Ісусі! 3А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обі́тницею спадкоємці. 4

Ми сини, не раби

5Тож кажу́ я: поки спадкоє́мець дити́на, — він нічим від раба не різни́ться, хоч він пан над усім, 6але під опікуна́ми та керівника́ми знаходиться він аж до ча́су, що визначив ба́тько. 7Так і ми, — поки дітьми́ були, то були поневолені стихі́ями світу. 8Як настало ж ви́повнення ча́су, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Зако́ном, 9щоб викупити підзако́нних, щоб усино́влення ми прийняли́. 10А що ви сини́, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: „Авва, Отче!“ 11Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоє́мець Божий через Христа.

Пильнуйте про добре постійно!

12Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти бога́ми вони не були́. 13А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще — як Бог вас пізнав, — як вертаєтесь знов до слаби́х та вбогих стихі́й, яким хочете знов, як давніше, служити? 14Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на по́ри та ро́ки. 15Я боюся за вас, чи не да́рмо я працював коло вас?.. 16Прошу́ я вас, браття, — будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покри́вдили! 17І знаєте ви, що в не́мочі тіла я перше звіщав вам Єва́нгелію, 18ви ж моєю спокусою в тілі моїм не пого́рдували, і мене не відкинули, але, немов а́нгола Божого, ви прийняли́ мене, як Христа Ісуса! 19Тож де ваше тодішнє блаже́нство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали́ б! 20Чи ж я став для вас ворогом, правду гово́рячи вам? 21Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хо́чуть, щоб ви пильнували про них. 22То добре, — пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як прихо́джу до вас. 23Ді́тки мої, — я зно́ву для вас терплю́ муки поро́ду, поки образ Христа не віді́б'ється в вас! 24Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я су́мнів за вас.

Ми сини вільної!

25Скажіть мені ви, що хочете бути під Зако́ном: чи не слухаєтесь ви Зако́ну? 26Бо написано: „Мав Авраам двох синів, одно́го від рабині, а другого від вільної“. 27Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, — за обі́тницею. 28Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сіна́й, що в ра́бство народжує, а він — то Аґа́р. 29Бо Аґа́р — то гора Сіна́й в Ара́бії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у ра́бстві з своїми дітьми́. 30А ви́шній Єрусали́м — вільний, він мати всім нам! 31Бо написано: „Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в поро́ді не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!“